Моя жінка поїхала у відрядження. Вже тиждень в іншому місті. Звісно ж, щодня ввечері здзвонюємося: "ой, бла-бла, як мене вже та командировка замахала, бла-бла, а чи ти маєш ше шо їсти? бла-бла, а тут один до мене сьогодні приставав, хі-хі, бла-бла, тут всьо дорого, готель брудний, бла-бла, ти вазонки підлив? бла-бла, хочу вже додому" ну і таке інше патякання старої подружньої пари.
Діалог сьогодні.
Жінка (позіхаючи):
— ...Ну, все, лягаю спатки. Завтра до обіду ще треба встигнути білет додому взяти.
Я (жартуючи):
— Агов, а ти що — не у своєму номері зараз?!..
Жінка (злякано): — У своєму... З чого ти взяв?
Я (грізно): — А чому телевізор не з того боку чути???
Жінка (з полегшенням): — А, та то я не з того боку ліжка зараз сиджу!